субота, 17 січня 2015 р.

Г. Бічер-Стоу та її роман «Хатина дядька Тома». Матеріали до уроку

Матеріали до розповіді про Г. Бічер-Стоу та її роман «Хатина дядька Тома»:
  короткі відомості про письменницю;
  історія створення роману;
  повідомлення про аболіціонізм
Г.Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» (коментований переказ)
"Хижина дяди Тома". Худ.фільм (США, 1987)

Завантажити із сайту "Світ літератури"

В.Короленко "Сліпий музикант". Матеріали для вивчення твору

Анкета повісті В.Короленка "Сліпий музикант" (тема, ідея, проблеми, елементи сюжету).
Сюжет твору з цитатами
В.Короленко "Сліпий музикант". (Текст повісті, скорочений варіант, уривки)
Діафільм "В.Короленко "Сліпий музикант"
Буктрейлер до повісті
Худ. фільм "Сліпий музикант" (реж.Т.Лукашевич (1960)



Завантажити із сайту "Світ літератури"


Календарне планування із світ.літ. 6 клас

Календарне планування із світової літератури складене відповідно до програми:
"Світова література 5-9 кл". Авторський колектив: О.М. Ніколенко (керівник колективу), К.В. Таранік-Ткачук, С.П. Фоміна, О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко.
Наказ МОНмолодьспорту від 06.06.2012 р. № 664
- за підручниками:
Волощук Є.В. Світова література: підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К. : Генеза, 2014. — 256 с.
Ніколенко О. М. Світова література:підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К. : Грамота. 2014.-256 с.

Завантажити із сайту "Світ літератури"



середа, 7 січня 2015 р.

Театр О.Духновича

Театр Олександра Духновича (словацк. Divadlo Alexandra Duchnoviča) — розташований в місті Пряшеві.
Єдиний словацький театр, в якому грають п'єси русинською мовою.
Театр Олександра Духновича був заснований в 1945 році як Український народний театр (словацькою -  Ukrajinské národné divadlo).

Пам'ятники О.Духновичу

Пам'ятники О.Духновичу у містах Мукачеві, Ужгороді, Сваляві, Хусті, Виноградові, у селі Тополя

Статті про О.Духновича

* * *
Авґустин Волошин. Пам’яті Олександра Духновича
* * *
Манько М. До другого варіанту Краткой Биографии О.В. Духновича.
* * *
С.Пап. О.Духнович – подвижник нацiонально-визвольної боротьби українцiв Закарпаття
* * *
О.Гаврош. Загадковий Духнович.
* * *
о. Атаназій Пекар.  Олександр Духнович і Василіяни

Афоризми О.Духновича


* * *
Люби свій народ не тому, що він славний, а тому, що він твій.
* * *
Хто стидається за свій народ, той сам себе стидається.
* * *
Будь вірним своїй Батьківщині — це твоя колиска.
* * *

Логогрифи О.Духновича

Логогрифи – загадки, в яких додаванням до зашифрованого слова чи вилученням з нього певної букви утворюємо нове слово
Без люди — убогий мужик,
Чорну землю поре,
Придай люди — хищна птиця,
Летить і за море. (Оре + л)

Загадки О.Духновича

Хоть в школі биваю,
Сама нич не знаю,
Однако ж мудрості
Другим подаваю.
Од мене, хоть німий,
Язика ся учить,
Хто хочет, од мене
Розума получить.  (Книга)

Творча спадщина О.Духновича

Буквар «Книжица читальная для начинающих» (1847)

Популярні історичні, географічні, педагогічі праці для народного читання:«О народах крайнянських або карпаторосах угорських» (1848), «Краткий землепис для молодих русинів» (1851); «Народная педагогія в пользу училищ і учителів сільських» (1857), «Историю Пряшевской епархии» (Петроград, 1877), «Истинную историю карпато-росов» (Москва, 1914)

Драми «Добродетель превышает богатство» (1850), «Головний тарабанщик» (поч. 1850-х рр.)
 
Комедія «Головний тарабанщик» (1863),

Повість «Милен и Любица» (1851)

Молитовник «Хліб душі» (1857)

Видавав російською мовою газету «Церковную газету» (1856–1857, Пешт), з 1858 р. — «Церковный Вестник для русинов Австрийской державы».

Велику спадщину О.Духновича українською, латинською та угорською мовами ще повністю не вивчено. Навіть у Пряшеві, де видаються його твори в 4-х томах, зібрано не все, що залишив нам поет, публіцист, педагог, культурно-освітній діяч...

Поезії О.Духновича

О.Духнович першим на терені Закарпаття звернувся до творчості українською народною мовою.

Найвідоміші  поезії:
«Жизнь русина» (1847),
«Поздравленіє» (1850),
 «Вручаніє» (1851),
«Прощаніє з м’ясницями», «Любов милої і отечества», «Тоска на гробі милої» (усі — 1852),
«Воззваніє» (1853),
«Волоцюга» (1857),
«Що бувало — єсть і нині» (1860),
«Руський марш», «Піснь народна», «Піснь простонародна» (усі — 1861),
«Послідняя моя піснь» (1862)...

Новаторство О.Духновича

О.Духнович заклав основи закарпатоукраїнської етномедицини («Домашній лікар», «Наказ врачебний», «Рецепт к отвращению разних болізней і к достиженію глубокой старості»),
чимало зробив і в утвердженні народної кулінарії («О препитаніи в нужді», «Хліб із пирниці», «Брашно із свербигузи», «Леквар із бузинових, земляничних й речничних ягод»).

Вимоги О.Духновича до вчителя

О.В. Духнович сформулював певні вимоги до вчителя. Він писав: "Хто цих властивостей, від природи дарованих, не має, той не принесе у педагогічній сфері ніякої користі, і краще йому відмовитися від цієї служби, ніж коли-небудь жахливо відповідати за недоліки і бути навіки покараним".
Вимоги О.Духновича до вчителя:
1. Той, хто бажає вчити, повинен мати справжнє покликання до цієї служби.
2. Повинен мати добрі і правильні знання і відомості з того предмета, який хоче викладати іншим.
3. Повинен мати чистий і непорочний норов і процвітати доброчесностями.
4. Повинен бути від природи лагідним, поважним, з повним характером муж.

О.Духнович про реальні знання

О.Духнович вважав, що у процесі навчання діти мають засвоювати реальні знання. Сільські діти мають користатися ними у своїй праці на землі, при опануванні певними ремеслами і видами діяльності. Тобто О.В. Духнович обстоював реальні знання, але водночас дбав і про те, щоб у процесі пізнання у дітей розвивалися пізнавальні можливості. Цій меті були підпорядковані розроблені педагогом навчальні плани для першого і другого класів початкової школи, а також зміст згаданих вище підручників. Укладаючи їх, як і весь зміст початкової освіти, О.В. Духнович дотримувався дидактичних принципів: наочності, доступності та посильності, активності в навчанні, ґрунтовності та міцності знань...

О.Духнович - засновник етнопедагогіки

Олександр Духнович був  засновником етнопедагогіки у загальноукраїнському масштабі, основні принципи якої сформулював у  першому підручнику з теорії і практики навчання і виховання молоді - «Народной педагогії в пользу училищ и учителей сельских»  у 1857 р. Цей твір став підручником практичної і теоретичної діяльності просвітителя і відіграв надзвичайно важливу роль у розвитку вітчизняної педагогіки та шкільної справи.

Підручники О.Духновича для народних шкіл

Великою заслугою О.Духновича-педагога є написання ним підручників для народних шкіл.

У 1847 р. він створює перший буквар на Закарпатті "Книжицю читальну для начинающих",

у 1831 р. пише підручник з географії "Краткий землепис для молодих русинов",

у 1853 р. — "Сокращенную грамматику письменного русского языка"... 

О.Духнович про необхідність освіти

Працюючи після закінчення Ужгородської гімназії та духовної семінарії домашнім учителем, викладачем гімназії, священиком, О.Духнович будив у краї думку про необхідність поширення освіти як основи духовного життя людини. Педагог стверджує, що дитина стає особистістю, людиною тільки тоді, коли вона набуває освіту і виховання. Людина без виховання, на думку О.В. Духновича, подібна до землі, на якій зростає бур'ян. Отже, людині треба надати освіту, повноцінне виховання, тільки тоді вона буде корисною собі та суспільству. Виходячи з цих позицій, О.В. Духнович все життя дбав про створення нових шкіл, розширення їх мережі, залучення до навчання в них усіх дітей. Підбиваючи підсумки свого життя, він з гордістю заявив: "Я сподорожував усю Маковицю, навчаючи і закликаючи народ будувати школи і, слава Богу, в 71 селі заснував училища ." 

Про рукописи О.Духновича

О. Духнович декілька разів відвідував Мукачівський монастир на Чернечій горі. Він хотів відкрити тут друкарню, але дозволу не одержав. Монастиреві він залишив свої рукописи та книги з автографами.... 




Цікаві відомості про О.Духновича

Чи знаєте Ви, що один з предків О.Духновича був Черкаським князем, служив Петрові І, але, будучи замішаним у якійсь ворохобі проти царя, змушений був тікати. Таким чином і опинився в с. Тополя, там назвався Духновичем...

неділя, 4 січня 2015 р.

Сайт про будителя Закарпаття - О.Духновича

Відвідайте новий сайт про будителя Закарпаття - Олександра Духновича. http://adrianahiminets.wix.com/dyhnovich
В історії культурно-освітнього руху Закарпаття і Східної Словаччини ХІХ ст. помітне місце посідає Олександр Васильович Духнович.
Це особистість складна, суперечлива, неординарна, яку то високо підносили, то надзвичайно принижували.
Олександр Духнович постає перед сучасниками в декількох іпостасях: громадсько-культурний діяч першої половини ХIХ століття, педагог, просвітитель, письменник, публіцист, історик, етнограф, фольклорист, філософ, видавець, греко-католицький священик, каноник капітули в Пряшеві.Постать Духновича привертає увагу  істориків, педагогів, літературознавців та громадськості.
За рішенням ЮНЕСКО 2003 рік було оголошено Міжнародним роком О.Духновича. Ця подія – світове визнання найбільшого, найвидатнішого культурно-освітнього діяча закарпатських русинів ХІХ ст.
На клопотання Мукачівського міського науково-культурологічного Товариства ім. О.Духновича, рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 108 від 24 квітня 2003 року Товариству було надано дозвіл на спорудження пам'ятника О.Духновичу та визначено місце його встановлення на вул. О.Пушкіна, поряд із загальноосвітньою школою № 20.
28 червня 2007 року відбулося відкриття і освячення пам’ятника великому просвітителю.
26 грудня 2013 року  Мукачівській загальноосвітній школі І–ІІІ ст. № 20 було присвоєно ім'я видатного педагога та громадського діяча Олександра Духновича.
Більше цікавих матеріалів на сайті http://adrianahiminets.wix.com/dyhnovich